Страницы

Saturday, January 28, 2017

Мама, я не хочу быть вожаком

"Волчонок сидел на холме и выл на луну. К нему подошла мать и нежно ткнулась носом в бок.
-- Сынок, ты совсем перестал играть с другими волчатами. Они будут сильнее тебя и ты не станешь вожаком стаи.
-- Мама, я не хочу быть вожаком. Я хочу летать.
Тихо вздохнув, она вернулась в логово к своему любимому.
-- Он опять воет на луну...
-- Любимая, у него самый красивый и сильный голос в стае. Возможно, этим воем он сможет указать путь заблудившимся молодым волкам, которые увлеклись охотой. Или спасти жизнь человеку, который издалека поймёт, что сюда лучше не ходить. Может быть, на его голос придёт волчица из другой стаи и их дети будут самыми мудрыми и хорошими охотниками? Или же однажды случится чудо, и он станет единственным волком, который летал? Ты очень много думаешь, и поэтому тебе тяжело...
Он лизнул любимую и закрыл глаза, слушая вой своего волчонка, своего любимого волчонка..."

Monday, January 16, 2017

Школа майбутнього?

На презентації книги сера Кена Робінсона. Якою буде вона – українська школа майбутнього? Зі слів сера Робінсона, реформа освіти – це не реформа існуючої шкільної системи. Ми живемо в час небачених технологічних інновацій, в час нечуваного зростання світового населення, в час неймовірного політичного тиску на природні і соціальні системи. Освіта – це не просто передача інформації та знань, це – допомогти відкрити, розвинути та застосувати природні таланти людини, допомогти зрозуміти навколишній світ, допомогти зрозуміти свій внутрішній світ та як взаємодіяти з зовнішнім світом. Освіта має чотири ролі: економічну, соціальну, культурну, особистісну. Потрібен перехід від стандартизованих до персоналізованих підходів до освіти, орієнтованої на розвиток особистості та її природніх талантів... Сер Робінсон, а чи хватить мені століття Якова, щоб дожити до цих змін в українській шкільній освіті? Надіюсь...

Image may contain: 2 people, text

Wednesday, January 11, 2017

Ми вже набагато краще живемо!

Ви знаєте, що ми вже набагато краще живемо, порівняно з минулим роком?! Дійсно що так!!! Україна в 2016 році збільшила імпорт бананів на 31,6% в порівнянні з 2015 роком ― до 191,98 тис. тонн!!! Оце то новина дня! Яввасторгє!

Monday, January 9, 2017

Якщо українець-християнин сьогодні має покликання поїхати місіонером у Росію

Якщо українець-християнин сьогодні має покликання поїхати місіонером у Росію (на Північ, Далекий Схід, Кавказ, тощо), і якщо він по приїзду в Росію приймає російське громадянство, то чи вважається це за зраду Україні, на ваш погляд? Або якщо українець-християнин регулярно здійснює подібні поїздки до Росії, то чи вважається це за зраду Україні? Або якщо українець-християнин регулярно допомагає російським церквам чи духовним навчальним закладам в різних місіональних проектах (які не мають відношення до політичних чи мілітаристських проектів), то чи вважається це за зраду Україні? Де проходить ота "Тонкая красная линия" між етнічним патріотизмом і наднаціональною місією Церкви? [Для окремих читачів (вони знають): я написав "етнічним патріотизмом", а не "етнічним націоналізмом"] Тільки без матюків і образ, будь ласка...

Sunday, January 8, 2017

Тато, мама і Якутськ


Всі нормальні діти везуть своїх батьків десь на теплі моря. А мені чомусь було важливо, щоб вони з'їздили в Якутськ і через 25 років знову зустрілись з тими місіонерами, кого вони знали, за кого багато років молились і переживали, друкували про них у місіонерському журналі, допомагали через місію, тощо. Часом ми багато що робимо для Божої справи, але не завжди можемо при житті побачити плоди свого служіння чи роботи. У випадку з моїми батьками це була дуже далека відстань, яка не давала можливості всі ці роки споглянути на результат Божої роботи у відповідь і на їх багаторічні молитви серед багатьох інших молитовників. Одна з моїх останніх мотивацій була: "Татусю, мамусю, ви обов'язково маєте поїхати в Якутію не тільки щоб побачити місіонерів, але й щоб побачити, де наша сім'я могла би жити, якби вашу підпільну друкарню "накрило" КДБ". Ну і цей аргумент таки спрацював. І ось моя мрія з 2007 р. (коли я перший раз приїхав в Якутськ з семінаром по Біблії) збулася: в січні 2016 р. ми майже десять днів мали спілкування з Божими вірними людьми: місіонерами, якутами і іншими, хто несе світло Євангелії у тому суровому кліматі.

Image may contain: 2 people, people smiling, people standing, snow, tree, outdoor and natureРік тому, у січні 2016 року, МТ "Світло Євангелії" відмічало 25 років роботи на Півночі. Мене запросили виступити з темою "Місія Церкви у часи соціальних потрясінь". Оскільки мої батьки мають пряме відношення до створення і розвитку МТ СЄ, і оскільки багато місіонерів-північників на самому початку 90-х років пройшло через нашу квартиру і нашу сім"ю (якось у нас проживало пару днів аж 19 чоловік під час місіонерських курсів!), то я також запропонував тату і мамі разом зі мною з'їздити в Якутськ. "Ну, будьласочка!"

В 1994 р., коли я вступив в Донецький християнський університет, я був натхненний багатьма з цих місіонерів від самого початку МТ "Світло Євангелії". Я мріяв бути місіонером в Якутії. Але через Сергія Тимченко, який викладав нам герменевтику, трапилося одне непередбачуване "лихо", як на мене: я взнав, що Біблія була таки написана єврейською і грецькою мовою! Це одкровення настільки на мене вплинуло, що через два тижні я перевівся з місіонерської програми на богословську, аби тільки вивчати грецьку мову. І тільки у 2007 р. я перший раз прилетів в Якутськ. Вийшовши з літака, я мало не цілував мерзлу землю, настільки був під враженням посвяченості багатьох місіонерів Божої справи серед тої дикої природи і прекрасних людей Півночі. Північна земля прийняла у свої мерзлі обійми сотні й тисячі посвячених християн, мучеників, жертв ГУЛАГу. І всі вони зберігаються на день Воскресіння, на нашу зустріч з Тим, Хто дав нам Себе у Христі, чиє Ім'я ми проголошуємо аж до краю землі. Христос народився! Славімо Його!

Image may contain: 3 people, hat, closeup and outdoor

Image may contain: 2 people, people standing and indoor

Thursday, January 5, 2017

Мам! Ти мене вибач що я став дорослим...


Image may contain: 2 people, people standing and indoorЗ мамою. Не важливо, скільки нам років, а важливо те, що вона моя мама, а я її син. І я завжди буду маленьким для неї, як співає Кузьма. І я завжди зможу "присісти" їй на коліна. І вона завжди по телефону нагадає мені про шапку, на якому материку я би не був. Бо мама переживає за мою голову і за мене більш, ніж я. Мені також вже 43 роки, як я побачив перший раз свій дім. І цей дім ототожнюється у мене з Домом Батька, прийняттям, любов'ю, підтримкою, правом на свій життєвий шлях до Нього, правом на помилку (яких було немало, проте ніразу татом і мамою про це не згадано, за що я їм безмірно вдячний, бо все розумію). Татова і мамина любов до нас, одинадцяти дітей, для мене є відлуння і приклад Батьківської безумовної любові. Знаю, що нічим не заслужив таких батьків, а тому можу бути тільки вдячним Йому за них, і намагатись брати приклад з них, даючи своїм дітям прийняття, любов, підтримку, право на свій шлях до Нього, право на своє покликання, право на свої помилки. Мам!

_______
Я завжди мрiяв написати пiсню про маму.
Але рiзнi поети всi слова вже сказали,
I я не хотiв би повторити когось iз них.
Я бiля своєї мами буду завжди маленьким,
I як тiльки покличе прибiжу скоренько.
Тому я їй i написав цi слова, як мiг.

Мам! Ти мене вибач що я став дорослим.
I вже минула сорок третя осiнь,
Як я побачив перший раз свiй дiм.

Я може трохи пiзно став її розумiти.
I не часто дарував на день народження квiти.
I були часи коли я тижнями їй не дзвонив.
Але тепер, коли вона мене обiймає
I разом iз татком щось про внучку питає,
Я з радістю плачу, що маю живих батькiв.

Мам! Ти мене вибач що я став дорослим.
I вже минула сорок третя осiнь,
Як я побачив перший раз свiй дiм.

Мам! А можна я до тебе завтра приїду,
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим?

Я дякую тобi за то, що я вмiю.
I я дякую тобi за то, що я розумiю
Тi речi, якi не пояснюють навiть в книжках.
Хай буде бiля тебе завжди ангел-хранитель,
I я тоже десь поряд буду завжди бродити,
щоб не мiряти наше життя в телефонних дзвiнках.

Мам! Ти мене вибач що я став дорослим.
I вже минула сорок третя осiнь,
Як я побачив перший раз свiй дiм.

Мам! А можна я до тебе завтра приїду,
I ми на кухнi не одну годину
Собi на рiзнi теми посидим?
© Кузьма Скрябін

Tuesday, January 3, 2017

Таймаут на пару недель

После нескольких месяцев жесткого графика поездок (середина июля - 20 декабря), рад возможности взять таймаут на пару недель, отключившись на время от почты, поездок и проектов. Нужно восстановить духовно-эмоциональный баланс и поправить здоровье, вымотался... Выйду на рабочую связь после восьмого января. Мира и благодати от Воплощенного. Земля все еще вертится.

Image may contain: one or more people, people sitting and indoor

Monday, January 2, 2017

Моє доченятко – Тетяна

Моє доченятко – Тетяна. Сьогодні дружкує у свого двоюрідного брата на весіллі. Різдво і Новий рік плавно перейшли для нашої родини в радість створення нової сім'ї – Михайла і Наталі Гузюків.

Image may contain: 2 people, people smiling, people standing

З сином Назаром

З сином Назаром на весіллі у Михайла Гузюка та Наталі Денисенко (мій старший племінник). Приємно почувати поряд сильне плече дорослого сина.

Image may contain: 2 people, people standing and suit

Владимир Мунтян и 95-ый квартал

Для тех, кто в теме: это не Владимир Мунтян поднялся, это Владимир Зеленский опустился с 95К, и с Тиной Кароль... Мунтян давно пробил дно в черную дыру Евангелия процветания, вслед за Сандеем Аделаджой, со свистом и без тормозов, сложив крылья...

Кто-то радуется за "апостола" и его новогоднюю ночь.

А кто-то радуется, что престарелый парализованный слепой после инсульта прожил еще одну ночь.

Но радость за "апостола" выглядит для адептов как-то святее... Куда нам смертным равнять свои радости с радостями самого "апостола"...

От настоящих апостолов вроде как пахло рыбой и пОтом от работы, пахло дорогой... и Евангелием... и миром и покоем Царствия Божия...

Продолжая логику "апостола", следует, наверное, на новогоднюю ночь пригласить стриптизершу, чтобы станцевала, ну и 80-ми встречающим зачет будет: типа благовестили грешнице, пока она танцевала с шестом... Нет, что-то не то. Ведь Христос освобождал представительниц древней профессии от порока, а не платил за праздник с ними... Не наслаждался в их присутствии зрелищем, а давал Свой Божественный мир в сердце и говорил: вера твоя спасла тебя, иди и впредь не греши...

Я бы лучше провел вечер за чашкой кофе с профессором Лебединским... если бы пришлось выбирать между Мунтяном и певцом-фотографом... Жаль, что 95К так опустился: зарабатывать у религозных мошенников...

Люблю з 15-ти років

Люблю з 15-ти років. Все, через що нас Бог провів, зробило наші стосунки тільки більш довірливими, бо ми краще взнаємо сильні сторони один одного, на які можем розраховувати в час випробувань, і краще взнаємо слабкі сторони один одного, які маємо захищати один в одному в час випробувань.

Image may contain: 2 people, people smiling